“ЗАХИСТ ПРАВА”

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Відповіді на питання з міткою "Господарські правовідносини" Назад до списку судових рішень

Про визнання дій УДСБЕЗ протиправними та зобов'язання вчинити дії

02 березня 2012р. 00:47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   
  07 листопада 2011 р.                        м. Вінниця                              Справа № 2а/0270/3984/11
  Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни ,
при секретарі судового засідання Захаріяш Ользі Олександрівні,
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
у відсутність представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом" до управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ :
26 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СтарКом" (ТОВ "СтарКом", Товариство) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до оперуповноваженого управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області) - Степанюка О.А., в якому просило визнати його дії направлені на проведення перевірки Товариства та вилучення речей протиправними та зобов`язати повернути належний їм незаконно вилучений в ході перевірки фінансово –господарської діяльності відеореєстратор GKB R906.           
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 червня 2011 року між TOB „СтарКом" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вендичанський цукро вий завод" (ТОВ «Вендичанський цукровий завод») укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, у відпові дності до змісту якого Товариство придбало нежитлові будівлі та споруди, що знахо дяться за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Вендичани, вул. Леніна, буд. 2, відповідно до переліку, зазначеного у пункті 1.1 Договору (а.с. 10-11).
30 червня 2011 року Комунальним підприємством „Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" (КП «Могилів-Подільське МБТІ»), на вико нання вимог статті 182 Цивільного кодексу України (ЦК України), проведена державна реєстрація права вла сності на вищенаведені об'єкти нерухомого майна за TOB „СтарКом".
15 серпня 2011 року за адресою: Вінницька обл., Могилів-Подільський район, смт. Вендичани, вул. Леніна, буд. 2, де розташовані вищенаведені належ ні на праві приватної власності об'єкти нерухомого майна прибув оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області старший лейтенант мі ліції Степанюк O.A., який повідомив мету свого візиту - проведення пере вірки поточної фінансово-господарської діяльності TOB „СтарКом''.
Підставою для проведення такої перевірки Степанюк О.А. зазначив відповідне направлення на її проведення, але залишити це направлен ня чи його копію та зробити відмітку про проведення перевірки у журналі пере вірок лейтенант міліції категорично відмовився. Ним же, в ході вищенаведеної пе ревірки складений протокол огляду мі сця події, за результатами якого вилучений відеореєстратор GKB R906.
Однак, ні підстав для такого вилучення, ні норм чинного законодавства України, на підставі яких суб'єктом владних повноважень здійснено таке вилу чення, в ході перевірки не повідомлено, у наданні копії вищенаведеного протоколу огляду місця події даним працівником органу внутрішніх справ без пояснення причин також відмовлено.
Вважаючи, що дії відповідача по справі, на правленні на проведення перевірки поточної фінансово - господарської діяльно сті Товариства, а також вилучення в процесі її проведення відповідного майна підприємства є протиправними, такими що порушують законні права та інтереси позивача, оскільки не відповідають та в деяких випа дках прямо суперечать вимогам чинного законодавства України, TOB „СтарКом" звернулось з позовом до суду.
29 серпня 2011 року ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні 10 жовтня 2011 року суд, за клопотанням представника позивача -  ОСОБА_1 (довіреність а.с. 15), ухвалив замінити неналежного первинного відповідача на УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, оскільки перевірка у ТОВ «СтарКом»окрім відповідача доручалось ще й ряду співробітників УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, іншим особам, які діяли від імені органу владних повноважень.
Відповідно, 10 жовтня 2011 року представником позивача до суду подано додаткові письмові пояснення та заяву про зміну предмету позову (а.с. 85-89), згідно із якою висловлено прохання:
- визнати дії УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області щодо проведення пе ревірки фінансово - господарської діяльності ТОВ "СтарКом" та вилучення відео реєстратора GKB R906 протиправними та незаконними;
- зобов'язати відповідача повернути ТОВ "СтарКом" незаконно вилучений в ході проведення перевірки фінансово - господарської діяльності відеореєстратор GKB R906.
В силу частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Зважаючи на права, якими наділений позивач статтею 51 КАС України, зміна предмету позову прийнята судом, оскільки такі дії ТОВ «СтарКом»вчинені до початку розгляду справи по суті та не суперечать  закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.
Представники позивача ОСОБА_1 та начальник юридичного відділу ТОВ "СтарКом" - ОСОБА_2 (довіреність а.с. 20) у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримали повністю та посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві й надані до суду додаткові письмові пояснення, просили задовольнити.
УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області явку повноважного представника не забезпечило, причини неявки не повідомило, хоча про час, дату і місце судового засідання повідомлялося завчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про вручення повістки. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що з метою з’ясування позиції відповідача у справі судом двічі витребовувались у них письмові пояснення чи заперечення на заявлений позов та крім того, визнавалась явка представника обов’язково. На виконання вимог ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року в судове засідання 01 листопада 2011 року з’явився старший оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 (довіреність на а.с. 147). Однак, надати чи усні чи письмові пояснення представник не зміг, заявивши клопотання про перенесення розгляду справи. Клопотання судом задоволено, надано відповідачу додатковий час для формування власної позиції, проте в наступне засідання суб’єктом владних повноважень представництво знову не забезпечено.
За таких обставин судом враховано, що представник відповідача з матеріалами справи ознайомився, копії документів отримав, вимог ухвали Вінницького окружного адміністративного суду щодо надання письмових заперечень чи пояснень не виконав, про час, дату й місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно й належним чином, та крім того, провадження у справі відкрито 29 серпня 2011 року й копію ухвали направлено УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, що свідчить про наявність у них тривалого часу для реалізації прав й обов’язків, передбачених КАС України з метою доведення правомірності вчинюваних ними дій.
Таким чином, оскільки відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі  неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, - судом ухвалено провести розгляд справи у відсутність УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
11 квітня 2000 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінниць кої міської ради проведена державна реєстрація ТОВ "СтарКом", що в свою чергу підтверджується змістом свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 827469 (а.с. 7).
24 квітня 2000 року на виконання вимог розділу 5 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації  України (ДПА України) від 19 лютого 1998 року №80, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України (МЮ України) 16 березня 2008 року за №172/2612 TOB "СтарКом" взято на облік у Державній податкові йнсекції у м. Вінниці за №5/2673, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 24 квітня 2000 року №1226 (а.с. 8).
05 липня 2010 року позивач у справі, у відповідності до змісту Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року №79, зареєстрованого у МЮ України 03 квітня 2000 року за№ 208/4428 отримав відповідне свідоцтво серії НБ №050233 від 05 липня 2007 року (а.с. 9).
Отримавши необхідний у даному випадку пакет дозвільної документації та набувши статусу суб'єкта господарювання, TOB "СтарКом" розпочало здійснення підприємницької діяльності.
24 червня 2011 року між TOB „СтарКом" та TOB „Вендичанський цукро вий завод" укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, у відпові дності до змісту якого позивач придбав нежитлові будівлі та споруди, що знахо дяться за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Вендичани, вул. Леніна, буд. 2, відповідно до переліку, зазначеного у пункті 1.1 Договору (а.с. 10-11).
30 червня 2011 року КП „Могилів-Подільським МБТІ", на вико нання вимог статті 182 ЦК України, проведена державна реєстрація права вла сності на вищенаведені об'єкти нерухомого майна за TOB „СтарКом".
15 серпня 2011 року за адресою: Вінницька обл., Могилів-Подільський район, смт. Вендичани, вул. Леніна, буд. 2, де розташовані вищенаведені належ ні на праві приватної власності об'єкти нерухомого майна прибули оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області старший лейтенант мі ліції Степанюк O.A., оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області капітан міліції Коваль С.В., оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області старший лейтенант мі ліції Кравець А.О., старший оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області майор мі ліції Думко С.В. та представник управління праці Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області, - які повідомили мету свого візиту - проведення пере вірки поточної фінансово - господарської діяльності TOB „СтарКом''.
Підставою для проведення такої перевірки вказані посадові особи зазначили відповідне направлення на її проведення, але залишити це направлен ня чи його копію та зробити відмітку про проведення перевірки у журналі пере вірок вони категорично відмовилися.
В ході вищевказаної пе ревірки працівниками УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області складений протокол огляду мі сця події, за результатами якого вилучений відеореєстратор GKB R906.
Однак, ні підстав для такого вилучення, ні норм чинного законодавства України, на підставі яких суб'єктом владних повноважень здійснено таке вилу чення, в ході перевірки не повідомлено, у наданні копії вищенаведеного протоколу огляду місця події працівниками органу внутрішніх справ без пояснення причин також відмовлено.
З приводу правомірності вищезазначених дій відповідача направлених на проведення перевірки позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 1993 року №510, відповідач,  у своїй діяльності керується Конституцією і законами  України, постановами Верховної  Ради  України,  указами  і  розпорядженнями Президента   України,   актами  Кабінету  Міністрів  України,  цим Положенням, в також нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.           
Відповідно до пункту 3 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, головними завданнями Державної служби боротьби з економічною злочинністю є: своєчасне  припинення  злочинів у галузі економіки та запобігання їм; аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування про них органів  виконавчої влади; виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності; виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню  правопорушень у галузі економіки, та вжиття заходів до їх усунення.
Як слідує з пункту 4 цього ж Положення, державна  служба  боротьби  з економічною  злочинністю відповідно до покладених на неї завдань: 1) виявляє і розкриває господарські, посадові та інші злочини в галузі економіки на підприємствах, в  організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній та банківській системах і вживає заходів до запобігання їм; 2) здійснює оперативне обслуговування об'єктів господарювання різних форм власності; 3) аналізує стан  злочинності, визначає основні напрями і тактику оперативно-службової діяльності, пов'язаної з виявленням правопорушень у державному, колективному і приватному  секторах економіки; 4)  проводить  в  установленому  законом  порядку перевірку матеріалів про  корисливі  зловживання,  дізнання  у  кримінальних справах  щодо  злочинів  у  галузі  економіки, виконує письмові доручення слідчих, прокурорів і суддів відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України); 5) забезпечує захист фінансованих Кабінетом Міністрів України програм розвитку галузей економіки України або окремих регіонів та сфери  обслуговування населення від злочинних посягань; 6)  проводить  в  установленому  порядку оперативно-розшукові заходи у  тому  числі пов'язані з установленням фактів порушення прав  інтелектуальної  власності; 7) виявляє факти хабарництва, корупції та інших зловживань, у тому числі пов'язаних з приватизацією  державної  власності,  та вживає заходів до запобігання їм; 8) виявляє осіб, які  займаються підробленням грошей, чекових книжок, акцій, векселів та інших цінних паперів, а також проводить профілактичну роботу серед них; 9) готує інформаційно-аналітичні документи з питань боротьби із злочинністю у галузі економіки для органів  виконавчої влади; 10)  проводить  серед  населення  роботу щодо роз'яснення законодавства з питань відповідальності  за  вчинення  злочинів  у галузі економіки; 11) висвітлює у засобах масової інформації стан економічної злочинності.
В той же час, згідно частини першої статті 5 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності.
У відповідності до пункту 24 статті 11 Закону України "Про міліцію", міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право вимагати від керівників   підприємств, установ  і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена  до  компетенції  міліції, а також  у порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням  якого  віднесено до компетенції міліції,  вимагати проведення   інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності. Органи міліції  вправі  приступити  до  проведення  перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності  направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються  дата  його видачі,  назва підрозділу міліції,  мета, вид,  підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та  прізвища  посадових  осіб  підрозділу  міліції,  які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є  дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.
Відповідно до пункту 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, підрозділи Державної служби користуються правами, передбаченими законами України "Про  міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", КПК України. Зокрема, за  наявності даних про порушення законодавства, що  регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які  тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право: 1) безперешкодно входити до приміщень  підприємств,  установ, організацій  незалежно  від форм власності (крім  іноземних дипломатичних представництв), до виробничих  приміщень, складів, сховищ, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом; 2) проводити за участю власника, його представників огляд виробничих, складських, торговельних,   службових приміщень, транспортних засобів  та  інших  місць  зберігання майна і його використання; 3) вилучати необхідні матеріали про кредитні та фінансові операції,  матеріальні цінності, кошти, а також сировину і продукцію в установленому  законодавством  порядку; опечатувати каси, приміщення і місця  зберігання документів,   грошей і товарно - матеріальних цінностей; 4) проводити контрольні закупки; 5) вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ і організацій; одержувати  від посадових  і матеріально-відповідальних осіб відомості й пояснення  про факти порушення законодавства; 6) вилучати у громадян і посадових осіб документи, що мають ознаки  підроблення, а також речі, предмети і речовини, які вилучені з цивільного обігу і  перебувають у громадян без спеціального  дозволу, а також безгосподарне  майно і в установленому  порядку  вирішувати  питання про його подальшу належність; 7) одержувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій і громадян інформацію, за  винятком  випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її одержання; 8) перевіряти  у міністерствах, інших центральних і місцевих органах  виконавчої влади,  державних фондах, на підприємствах, в установах  і  організаціях грошові  та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання  коштів і матеріальних цінностей; 9)  проводити  перевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування); 10) залучати для здійснення ревізій і  перевірок  працівників Державної контрольно-ревізійної служби, фахівців відповідних міністерств, інших  центральних  і  місцевих  органів  виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій; 11) одержувати в установленому порядку від  Національного банку та його установ,  комерційних  банків  та  інших  кредитних установ  необхідні  відомості, копії документів,   довідки   про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що перевіряються, а від інших підприємств і організацій незалежно від форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами і організаціями.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність", оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право, зокрема, порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств,  установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності  індивідуально, та брати участь в їх проведенні.
Приписами статті 6 Закону України "Про оперативно –розшукову діяльність", визначені підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, якими є: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за   допомогою оперативно-розшукових  заходів  і  засобів,  про:
- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; 
- осіб, які готують або вчинили злочин;            
- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування  кримінального покарання;
- осіб  безвісно  відсутніх;
- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; 
- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також  особам,  які  беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам,  з метою створення необхідних умов  для  належного відправлення  правосуддя;
- співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із  службовою  діяльністю цих  осіб,  їх близьких родичів,  а також осіб,  які конфіденційно співробітничають або співробітничали  з  розвідувальними  органами України,   та   членів  їх  сімей  з  метою  належного  здійснення розвідувальної  діяльності; 2)  запити  повноважних  державних  органів,    установ    та організацій  про  перевірку  осіб  у  зв'язку  з  їх  допуском  до державної  таємниці  і  до  роботи  з  ядерними  матеріалами та на ядерних  установках; 3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в  інтересах безпеки суспільства і держави.
Зазначені підстави можуть міститися в  заявах,  повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у  письмових  дорученнях  і  постановах слідчого, вказівках прокурора,  ухвалах  суду  в  кримінальних  справах,  що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав,  а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними  матеріалами  та  на  ядерних установках.
Забороняється приймати рішення про проведення оперативно - розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.
Як вбачається із відмовного матеріалу №1765 по факту демонтажу обладнання на території ВАТ "Вендичанмький цукровий завод", а саме: рапорту старшого лейтенанта міліції Степанюка О.А., пере вірка TOB „СтарКом'' здійснена під час проведення оперативно – розшукових заходів.
В свою чергу, зміст статті 9 Закону України "Про оперативно –розшукову діяльність" передбачає, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно –розшукової діяльності заводиться оперативно –розшукова справа. На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно –розшукова справа. Без заведення оперативно –розшукової справи проведення оперативно –розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ, підрозділу внутрішньої безпеки МВС, органу Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. У постанові зазначаються місце та час  її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.
Як зазначив в судовому засіданні первинний відповідач –оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області Степанюк О.А. жодної оперативно –розшукової справи з приводу перевірки наявності фактів здійснення незаконної порізки металевого обладнання TOB "СтарКом'' в проваджені належного відповідача по справі –УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області станом на початок перевірки не існувало. Крім того, як свідчать матеріали справи, до рапорту Степанюка О.А. ніяких документів, включаючи постанови про заведення оперативно - розшукової справи, не виносилось.          
Виходячи з вищевикладеного, а також аналізу протоколу огляду місця події, суд приходить до висновку, що відповідач проводив перевірку позивача не в рамках розслідування оперативно –розшукової справи.
При цьому, суд вважає також за необхідне зазначити і про невідповідність виявлену в рапорті  Степанка О.А., де зазначено про проведення заходів в межах оперативно –розшукової справи та його показами в судовому засіданні відповідно до яких, такої справи не існує, а вчинювані заходи здійснювались з метою перевірки отриманої інформації, яка є таємницею.
Щодо другої обставини жодних доказів, документів при дослідженні відмовного матеріалу судом не виявлено. Крім цього суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог статті 71 КАС України відповідачем не надано доказів щодо наявності ознак злочину у діяльності ТОВ "СтарКом".
Окремо слід зупинитись на посланнях ТОВ «СтарКом»на проведенні відповідачем саме перевірки їх фінансово –господарської діяльності, про що усно зазначено працівниками правоохоронного органу. Такий висновок позивача сформовано на долучених до матеріалів справи копіях запитів УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області до податкової інспекції про встановлення осіб засновників, керівника, головного бухгалтера, видів діяльності, системи оподаткування, реєстрацію платником податку на додану вартість, подання звітності, договорів з іншими контрагентами, їх державну реєстрацію, в тому числі найм працівників, оформлення з ними трудових відносин, відібрання у них працівниками правоохоронного органу пояснень з цього питання та взагалі участі у перевірці працівника праці Могилів-Подільської районної державної адміністрації.
В свою чергу про проведення перевірки фінансово –господарської діяльності ТОВ «СтарКом»присутній в попередніх судових засіданнях Степанюк О.А. заперечив, однак підтвердив здійснення вказаних заходів.
В межах даної вимоги та досліджених обставин, варто вказати на те, що матеріали перевірки направлені до прокуратури для вирішення питання про порушення кримінальної справи.
Стосовно правомірності проведення перевірки позивача, то суд також додатково зазначає про те, що згідно листа начальника Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України Скалозуба Л. №5/1252 від 17 березня 2005 року, у зв’язку із введенням в дію Закону України №2322 від 12 січня 2005 року, яким внесено зміни до пункту 24 статті 11 Закону України "Про міліцію", Міністерством внутрішніх справ з метою впорядкування проведення перевірок підприємств незалежно від форм власності, дотримання законності розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств, установ і організацій за фактами порушення законодавства, а також здійснення контрольних функцій віднесених до їх компетенції", який направлено до Кабінету Міністрів України.
Утім, як на дату проведення перевірки так і дату вирішення справи Кабінетом Міністрів України не встановлено порядку, проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств по фактах порушення законодавства, та такі дії  регулюються Законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність".
Таким чином, судом встановлено, що дії відповідача, спрямовані на проведення перевірки позивача являються необґрунтованими, протиправними, оскільки вчинені не на підставі, не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, необґрунтовано.
Що стосується вилучення відео реєстратора GKB R906 під час перевірки ТОВ "СтарКом'', то слід зазначити наступне.
У відповідності до норм КПК України серед інших дій слідчий (і тільки він) має право проводити таку слідчу дію як огляд місцевості, помешкання, предметів та документів на підставі та в порядку статей 186, 188, 190 та 191 КПК України. За висновками такого огляду він має право вилучати оригінали документів, які свідчать про скоєння злочину, з вказівкою на це в протоколі обшуку або виїмки та складанням опису.
Суд, з аналізу змісту протоколу від 15 серпня 2011 року, який міститься у відмовному матеріалі, приходить до висновку, що в ньому відсутні підстави викладені у статтях 186, 188, 190, 191 КПК України, як підстави для проведення відповідних слідчих дій.
Окрім того, в постанові про скасування рішення про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 жовтня 2011 року зазначено, що потрібно вирішити питання відносно повернення вилученого відео реєстратора GKB R906 власнику.
Однак, на даний момент, зазначене питання є невирішеним, статусу доказу у кримінальній справі вказаному майну не надано, разом з тим де воно знаходиться не відомо. Самостійно суду із витребуваних документів встановити цього також не можливо, що додатково свідчить про відсутність належних доказів правомірності дій зі сторони відповідача. Присутні в попередніх судових засіданнях представники відповідача надати пояснення теж не змогли.
Слід зазначити і про те, що дії по огляду та вилученню майна повинні здійснюватись у відповідності до статті 178 КПК України за вмотивованою постановою слідчого. Однак, в межах даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів щодо необхідності вилучення такого майна, а також відсутня постанова слідчого про виїмку відео реєстратора GKB R906.
Крім того, у відповідності до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача.
Як свідчать матеріали справи, письмових заперечень відповідачем не надано, тому останнім не виконано обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій.
У відповідності до частини шостої статті 71 КАС України,  якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для  підтвердження  обставин, на  які  вона  посилається, суд  вирішує справу на основі наявних доказів.
При вирішенні справи суд також керувався наступним.           
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; 2) з  використанням  повноваження з метою,  з  якою  це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та сукупності зібраних доказів, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого  самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії управління Державної служби по боротьбі з еконо мічною злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо проведення пе ревірки фінансово - господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом" та вилучення відео реєстратора GKB R906.
Зобов'язати управління Державної служби по боротьбі з еконо мічною злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СтарКом" незаконно вилучений в ході проведення перевірки фінансово - господарської діяльності відеореєстратор GKB R906.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом" судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп., що сплачений згідно квитанції № 10197.
  Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьо
ЗАХИСТ ПРАВА
Відповіді на питання з міткою "Господарські правовідносини" Назад до списку судових рішень