|
Questions tagged: Сімейні відносини. Аліменти
Get advice >>
Автор: | 2010-05-05 23:31:26 |
Скажіть, будь ласка, чи маю я право на будинок. Будинок був придбаний свекрухою і свекром у 1967 році. В 1993 році я була приписана, на даний момент в будинку приписані і проживають свекруха, я , чоловік і двоє наших дітей (15 і 20 років. Я хочу подати на розлучення, чи маю я право на частину будинку. |
Ви можете претендувати тільки на майно, що нажите спільно з вашим чоловіком, але не його батьками. Це власність батьків чоловіка, тому ви не маєте право на будинок. Місце реєстрації не має значення. | | Автор: Таня | 2010-08-07 04:10:09 |
У якій формі повинен бути позов до суду про встановлення місця проживання дитини разом з батьком після розлучення батьків |
Форма заяви не відрізняється від інших. Відповідно до статті 161 Сімейного кодексу:
"При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини."
Отже, у заяві необхідно звернути увагу на всі ці обставини. | | Автор: молнар Данієль | 2011-03-05 16:29:45 |
після розірвання шлюбу залишилось двоє дітей - одна дитина проживає з колишньою дружиною, інша у моїх батьків, які її утримують(я отримую зарплату мінімальну - 950 на папері). суд присудив мені сплачувати аліменти на ту дитину, яка проживає з колишньою дружиною у розмірі 1/4 зар.плати) НЕ врахував суддя, що кожного місяця я сплачую 370гр. кредиту, взятого ще тоді, коли я був одруженим. Чому не сплачує колишня дружина аліменти на ту дитину, яка проживає у моїх батьків і які утримують її на свої пенсії? Чи вірне рішення суду? |
Юрист із сімейного права «ЗАХИСТ ПРАВА» вважає, що Ви у своїй ситуації яка склалась винні самі. Адже ці питання (принести довідку про доходи за 6-ть місяців, копію договору з графіком про кредитну позику грошових коштів) потрібно було виносити на суді самому або через свого юриста, адвокати чи представника, коли розглядалась справа по суті щодо призначення аліментів на дитину, яка проживає на даний час разом із дружиною. Але так-як нам достоіменно не відомо, що саме відбувалось на судових засіданнях та якими доказами Ви апелювали перед високим судом, то можемо порадити наступне:
- у відповідності до ст. до ч. 2 ст. 194 СК України передбачено стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами, які мають бути сплачені за весь минулий час. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначено ч. 3 ст. 195 СК України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.
Тобто Ви має повне право подати позовну заяв щодо стягнення аліментів за минулий час (але не більше 3-х років) та призначення аліментів, які радимо аргументувати перед судом щоб були призначеними у тверді грошові сумі;
- розрахунок проводиться у відповідності до на підставі ч. 2 ст. 181 СК України, де зазначені способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, можуть стягуватись за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі передбачено ст. 184 СК України, де зазначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Звісно усе вищезазначене потрібно дуже добре аргументувати у позовні заяві та підтвердити відповідними письмовими доказами. Одним словом для написання позовної заяви Вам потрібно знайти досвідченого юриста в галузі цивільних правовідносин, адже від цього прямо залежить сума призначених аліментів.
Юристи із сімейного права «ЗАХИСТ ПРАВА» готові скласти Вам професійну позовну заяву щодо призначення аліментів, але звісно ж не безкоштовно. За детальною інформацією звертайтесь за телефонами вказаними на цьому сайті. Успіхів…
| | Автор: Іван | 2011-03-14 13:23:40 |
Доброго дня. Прошу надати консультацію по наступному питанню: моя колишня дружина подала заявку про стягнення аліментів. При чому заявила про те що в мене заробітня плата становить 2000-2500грн. в місяць, насправді в мене ніколи небуло такої зарплати, я заробляв 1000-1200грн., суд призначив сплату аліментів в розмірі 500грн. Але не взяв до уваги те що я уже три місяці непрацюю, я одружений і в мене є дитина від другої дружини. Чому суд не захотів вислухати хоть щось в мій захист, і прийняв коротке рішення???
Дуже дякую, з повагою Іван. |
Іване дякуємо за запитання на нашому сайті об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Може Вам не сподобається наша критика, але це принаймні буде відверто і без лукавства.
По-перше, стягнення аліментів здійснюється у відповідності до цивільного судочинства в Україні, а отже, як найменше за два тижні до попереднього розгляду справи в суді Ви отримали свій екземпляр позовної заяви про стягнення аліментів (з Вас, як Відповідача). Тобто ми хочемо сказати, що у Вас було більш чим достатньо часу для підготування Заяви про заперечення на позов, Письмові пояснення, Клопотання про витребування доказів (якщо у Вас виникли якісь труднощі із отриманням доказів, які мають відношення до справи), взяття усіх можливих довідок про розмір доходів та отримання субсидії тощо. Але, як зрозуміло із Вашої розповіді скоріш за все Ви не скористались своїми процесуальними правами та захищали свої права самі. А юриста або адвоката у Вас не було, тоді б не було таких запитань.
По-друге, згідно частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України (надалі СК України) батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов’язання, яке має виконуватися належним чином відповідно до умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
По-третє, враховуючи вимоги ст. 18 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року N 2811-ХII, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
Статею 24 проекту Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік” установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня – 816 гривень, з 1 квітня – 832 гривні, 1 жовтня – 853 гривні, з 1 грудня - 870 гривень;
Четверте, Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” (п. 17) розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
У відповідності до вищезазначених нормативних актів суд вправі визначитись із розміром аліментів на дитину відповідного віку. І дякуйте Позивачку, адже вона могла стягнути із Вас заборгованість по сплаті аліментів, але не більше 3-х років (ст. 191 СК України). Адже у відповідності до ч. 2 ст. 194 СК України передбачено стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами, які мають бути сплачені за весь минулий час. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначено ч. 3 ст. 195 СК України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.
Отже, можемо порадити звернутись до суду з Апеляційною скаргою, звісно, якщо не пропущено 10 денний строк, якщо ж пропущено то у відповідності до ст. суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов’язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.
Відповідь підготовлена фахівцями в галузі права об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів….
| | Автор: Людмила | 2011-03-15 20:27:36 |
Доброго дня! я з чоловіком розлучена вже 6 років є дитина 6 років,він сплачує аліменти у розмірі,відповідно до законодавства,присуджені судом. Дитини колишній чоловік не бачив, і знати не бажає. Взагалі не спілкуємося і живемо у різних містах.Дитина нещодавно стала інвалідом 1 групи (цукровий діабет 1 типу).Запитання:
1) чи можливо позбавити батьківства колишнього чоловіка із збереженням аліментів?
2) чи можливо збільшити розмір аліментів у звязку із хворобою дитини?
Дякую |
Людмила дякуємо Вам за запитання. У відповідності до ст. 166. Сімейного кодексу України № 2947-III від 10 січня 2002 року, визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав:
1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
2) перестає бути законним представником дитини;
3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Отже, у судовому порядку маєте повне право подати заяву про позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка. Після позбавлення батьківських прав Ваш колишній чоловік все рівно буде зобов’язаний сплачувати аліменти.
Щодо збільшення розміру аліментів, та це Ваше повне право, яке потрібно вирішувати у судовому порядку у відповідності до ст. 185 Сімейного кодексу України № 2947-III від 10 січня 2002 року, де чітко прописана участь батьків у додаткових витратах на дитину:
1. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Наша порада подавайте новий розмір аліментів у тверді грошові сумі із врахуванням особливостей по догляду за дитиною, її лікуванням, оздоровленням тощо.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі передбачено ст. 184 СК України, де зазначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Звісно усе вищезазначене потрібно дуже добре аргументувати у позовні заяві та підтвердити відповідними письмовими доказами. Одним словом для написання позовної заяви Вам потрібно знайти досвідченого юриста в галузі цивільних правовідносин, адже від цього прямо залежить сума призначених аліментів.
Юристи із сімейного права «ЗАХИСТ ПРАВА» готові скласти Вам професійну позовну заяву щодо призначення аліментів, але звісно ж не безкоштовно. За детальною інформацією звертайтесь за телефонами вказаними на цьому сайті. Успіхів…
| | Автор: Вова | 2011-03-24 19:31:13 |
я минулого року офіційно розійшовся зі своєю дружиною, у нас є спільна дитина їй 4 роки, аліменти я сплачую стабільно але не з зарплати бо офіційно я не працюю. Колишня дружина із сином проживає у іншому мітті тож часто бачитись з ним не можу,хотів узяти його до себе на тиждень а колишня дружина його до мене не пускає зовсім, тож у мене запитання скільки разів на місяць я маю право бачитись з дитиною???????? і чи маю я право щоб дитина хоч на декілька днів приїздила до мене??????? |
Володимере, дякуємо за запитання. Згідно частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України (надалі СК України) батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Так-як, Вас ніхто не позбавляв батьківських прав то можемо запевнити, що Ви маєте повне право на відвідування дитини та ще й приймати активну участь у вихованні дитини. Це прямо передбачено Сімейним Кодексом України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року, а саме статтею 141 визначено, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Право батьків та дитини на спілкування визначено ст. 153, де чітко зазначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 159 СК України передбачено вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.
1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Також, передбачений ст. 161 СК України порядок розгляду пору між матір’ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.
1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
3. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Статтею 162 СК України пердбачені правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини.
1. Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров’я.
2. Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Навіть, у випадку Вас позбавлення через суд батьківських прав, то поять же таки можливе побачення з дитиною батька, які позбавлені батьківських прав, що передбачено ст. 168 СК України, де зазначено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.
Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров’ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.
Отже, на побачення і виховання та проживання із дитиною повинне обмежуватись лише за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідь надана об’єднанням “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів…
| | Автор: Марина | 2011-03-28 09:26:46 |
Мій колишній чоловік не виконує рішення суду і ухиляється від сплати аліментів! Виконавча служба не реагує на мої написанні заяви про те що чоловік не сплачує аліменти! Як бути в такій ситуації?? |
Марино дякуємо за запитання.
Ми радимо Вам виконати наступні дії в даній ситуації:
- написати заяву до відділу Державної виконавчої служби щодо підрахування заборгованості по сплаті аліментів;
- написати скаргу до Головного УЮ у м. Києві та Міністерства Юстиції України щодо невиконання (бездіяльності)рішення суду з боку державного виконавця та посадових осіб виконавчої служби;
- підготувати повідомлення про злочин до Прокуратури у порядку ст.124 Конституції України та ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України щодо умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню;
- підготувати Позовну заяву до суду щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів із врахуванням вимог ст.625 Цивільного Кодексу України.
За практичною допомогою у написанні вищезазначених документів звертайтесь по телефонам вказаним на сайті.
Інформація підготовлена обєднанням "ЗАХИСТ ПРАВА". | | Автор: Лєна | 2011-03-30 13:01:39 |
Колишній чоловік сплочує на дитину 15 років аліменти в сумі 250 гривень. Розмір аліментів не змінюється з 2009 року. При цьому місце прописки чоловіка змінилось, а аліменти надходять з попередньої адреси проживання. На скільки правомірною є сплата аліментів у фіксованому розмірі 250 гривень, якщо у рішенні суду вказано "сплата аліментів у розмірі 25% від доходу платника". |
Ви маєте право через суд змінити розмір аліментів, це Ваще законне право. | | Автор: Николай | 2011-04-01 20:26:48 |
Питання про аліменти.Дитина досялга повноліття та продовжила продовжила навчання в інституті.
Колишня дружина хоче подати до суду. В другому шлюбі маю дитину 6 років, відомо що колишня дружина вийшла замуж, має дитину.
Працюю в гос.структурі, зарплата офіційна.
До повноліття дитини я сплачував 1/4 зарплати ( приблизно нараховували на руки 3600грн, відраховували 900грн). Після повноліття дитина продовжила навчання, та в сьогодняшнім дні в плані грошей стало скрутніше. Якщо дружина буде вірішувати через суд, який відсоток в моєму випадку може буди призначено? Дякую. |
Не менше половини прожиткового мінімуму передбаченого ст. 24 проекту Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік” установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня – 816 гривень, з 1 квітня – 832 гривні, 1 жовтня – 853 гривні, з 1 грудня - 870 гривень;
Четверте, Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” (п. 17) розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
| | Автор: павло | 2011-04-05 07:19:16 |
добрий день!! моя колишня дружина взяла в мене дозвіл на виїзд за кордон з дитиною!!! вже перебуває там майже рік, я дитину небачу! вона виїхала по туристичній путівці, я мушу сплачувати еліменти? |
У відповідності до ст. 188 Сімейного Кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III, визначається порядок звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину:
1. Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
2. Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. (Статтю 188 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2901-IV від 22.09.2005)
| |
|