“ЗАХИСТ ПРАВА”

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Юридичні консультації по телефону

Платна консультація за телефонами
та інші юридичні послуги:
(044) 221-55-41
(067) 917-85-56
(099) 436-21-72

Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти некоректні запитання. Залишити питання на сайті "Захист Права" можливо лише, порадивши дану сторінку в соціальній мережі. Гарантуємо відповідь на протязі 3-х діб для платних запитань.
Свої запитання Ви можете залишити тут:
Ваше ім’я:            
Регіон:                   
Номер телефону: (для адміністрації сайту)
E-mail: (відповідь прийде на цей e-mail)
Запитання:
Для активації кнопки "Відправити" потрібно порадити дану сторінку в соціальній мережі.
Захист від роботів:
Захист від спаму
    

Мітки: Інтелектуальна власність | Адміністративні правопорушення | Виконавче провадження | Господарські правовідносини | Житлове право | Захист прав споживачів | Земельні питання | Кримінальні правопорушення | Міжнародне право | Мати-одиночка | Пенсія. Пільги передбачені законом | Податкове право | Право на спадщину | Сімейні відносини. Аліменти | Трудові відносини | Цивільні правовідносини |
Сторінки:  << Попередня 785 ...16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Наступна>> 
Автор: Люда2011-03-25 17:23:07
Підкажіть будь ласка! Мій свекор хоче подарувати своїй дочці квартиру власником якої він є. Але в цій квартирі прописані також його дружина та донька мого чоловіка від першого шлюбу 20 років. Донька там не проживає уже 8 років. Як правильно зробити договір дарування.
Людмило дякуємо за запитання.
Договір дарування прямо передбачено Главою 55 визначено Цивільного Кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року (надалі – ЦК України), де чітко визначено усі положення, що стосуються дарування.
Статтею 717 ЦК України визначено, що таке договір дарування, де зазначено:
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Предмет договору дарування визначений ст. 718 ЦК України, де дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Форма договору дарування визначена ст. 719 ЦК України, де договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Сторони у договорі дарування, передбачені ст. 720 ЦК України, де зазначено, що сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.
Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.
Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.
4. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.
Обов’язки дарувальника передбачені ст. 721 ЦК України, де зазначено, що якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов’язаний повідомити про них обдаровуваного.
Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.
Прийняття дарунка передбачена ст. 722 ЦК України, де зазначено, що право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. 2. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.
3. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.
4. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Відповідь надана фахівцями в галузі права об’єднання «ЗАХИСТ ПРАВА».
Автор: Андраш2011-03-28 01:32:21
Вітаю вас. Прошу поясніть мені в такій ситуації у мене із рідним братом приватизована квартира на двох у мене 2/3 і у брата 1/3 ми обоє прописані в цій квартирі, брат має борг за непогашений кредит в банкові на суму 2400гр. всі терміни по погашені боргу пройшли й справу банк передає в суд. Скажіть чи може суд чи банк накласти арешт на його частину(1/3) в квартирі і присудити на користь банку якусь певну частину із його 1/3. І друге якщо ми в найближчий час захочемо продати нашу квартиру то цей борг брата, якщо буде переданий в суд чи може завадити нам у продажі квартири. Брат ніде непрацює і практично крім дешевого моб. телефону нічого немає, а сам живе лише на мізерні кошти своєї дівчини. Дуже дякую за відповідь.
Дякуємо за запитання. Скажімо так, є невелика вірогідність накладення арешту та заборони відчуження на частку Вашого брата, за умови, якщо до моменту подачі буде подано заяву про забезпечення позову в порядку ст. ст. 151-153 Цивільного процесуального Кодексу України (надалі - ЦПК України), де чітко прописані підстави для забезпечення позову:
1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
4. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб’єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.
5. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Види забезпечення позову прописані ст. 152 ЦПК України, де зазначається, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
2. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.
5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Статтею 153 ЦПК України, регулюється порядок розгляду заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову.
1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
2. Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.
3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
4. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.
5. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
7. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.
8. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
9. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.
10. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
11. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
12. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову, регулюється ст. 154 ЦПК України.
1. Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, встановлені частиною другою статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача потрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті.
2. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві.
3. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
5. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
6. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
7. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини п’ятої статті 151 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі. Або є інший варіант накладення арешту, який можливий лише після винесення рішення суду та передачі виконавчого документа до відділу Державної виконавчої служби за територіальністю місцезнаходження боржника. І лише після відкриття виконавчого провадження та надання строку на добровільне виконання рішення суду державний виконавець у порядку ст. 57 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) № 2677-VI від 4 листопада 2010 року, де вказується, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження можливе лише, як записано вище лише у двох випадках, але як показує практика 2 400 грн. це дуже мізерні кошти для накладення арешту на нерухоме майно.
Відповідь надана фахівцями в галузі права об’єднання «ЗАХИСТ ПРАВА». Успіхів Вам. За практичною допомогою звертайтесь за телефонами вказаними на нашому сайті.
Автор: Марина2011-03-28 09:26:46
Мій колишній чоловік не виконує рішення суду і ухиляється від сплати аліментів! Виконавча служба не реагує на мої написанні заяви про те що чоловік не сплачує аліменти! Як бути в такій ситуації??
Марино дякуємо за запитання.
Ми радимо Вам виконати наступні дії в даній ситуації:
- написати заяву до відділу Державної виконавчої служби щодо підрахування заборгованості по сплаті аліментів;
- написати скаргу до Головного УЮ у м. Києві та Міністерства Юстиції України щодо невиконання (бездіяльності)рішення суду з боку державного виконавця та посадових осіб виконавчої служби;
- підготувати повідомлення про злочин до Прокуратури у порядку ст.124 Конституції України та ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України щодо умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню;
- підготувати Позовну заяву до суду щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів із врахуванням вимог ст.625 Цивільного Кодексу України.
За практичною допомогою у написанні вищезазначених документів звертайтесь по телефонам вказаним на сайті.
Інформація підготовлена обєднанням "ЗАХИСТ ПРАВА".
Автор: Игорь2011-03-28 09:36:24
Добрый день. Помогите разобраться , на роботе меня заставляют заниматься дугой работой которой нет у меня в дневном задании и у должностной инструкции. Без приказа на предприятии и доплатой и в коллективном договоре не указана такая ситуация!!! Помогите пожалуйста с законом которым я могу воспользоваться? И что я могу поделать?
Ігоре дякуємо за запитання. У схожу конфліктну ситуацію, між працівником та роботодавцем під час здійснення своєї трудової діяльності, потрапляє щодня кожен другий працівник організації де не переймаються своїми працівниками.
Тому, як показує практика у Вас є два варіанти:
1) змиритись і виконувати вказівки, які не стосуються Вашої роботи;
2) поборотись за свої права.
Яким чином запитаєте Ви? А ми в свою чергу порадимо Вам підійти до цієї проблеми з розумом, тобто заздалегідь підготувавшись до самих негативних наслідків (звільнення).
1. В ніякому разі не виявляйте відкриту агресію, не показуйте своїми діями, що Ви не збираєтесь виконувати ту роботу, що не передбачена посадовою інструкцією, а навпаки будьте старанним працівником. Навіщо, запитаєте Ви? А для того, щоб за цей час Ви могли згортуватись із такими ж працівниками та зібрати більше чим достатньо доказів, щоб в подальшому була можливість довести свою правову позицію.
2. Кожну роботу, що виконуєте, яка не передбачена Вашими функціональними обов’язками у відповідності до посади яку займаєте, потрібно задокументувати на відео та письмово. Щодо відео то думаємо Вам зрозуміло, а от письмово то тут потрібно зняти копії документів, що підтверджують роботу не за призначенням (наприклад рознарядку, акт виконаних робіт і т.д.). Після виконаної роботи звернутись із відповідною заяво до безпосереднього керівника через канцелярію (секретаря), які поставлять на копії відмітку вхідного номера та дату. У заяві потрібно із наївністю відобразити усю виконану роботу, попросити додаткову винагороду за неї. Це потрібно зробити обов’язково, тому що коли дійде з’ясовування обставин компетентними органами, то роботодавець в особі Вашого керівника заявить, що така робота була одноразовою, до мене ніхто не звертався, про доплату ніхто не згадував і вона ніде не передбачена.
3. Коли назбираєте більш чим достатньо доказів, що свідчать про допущені порушення з боку роботодавця, сміливо звертайтесь до:
- із відповідною заявою з додатками до комісії по трудовим спорам (яка повинна бути або утворюється), остання повинна надати свій висновок у 10-ти денний термін із вимогою щодо усунення роботодавцем порушення трудового законодавства;
- із відповідною заявою з додатками до профспілкову організацію (якщо така є);
- в Державну податкову інспекцію із відповідною заявою щодо порушення податкового законодавства (виплата заробітної плати в конвертах через працівників, у внутрішніх документах не зазначено посадовий оклад, не надаються відомості бухгалтерією по заробітні платні, не виплачується двічі на місяць платня, у відомостях пусті графи і т.д.) додавши обов’язково докази;
- Міністерства праці та соціальної політики України із аргументованою скаргою вказавши усі порушення та додавши докази;
- до суду із позовною заявою про стягнення плати за понад урочну чи не за фахом роботу.
Інформація підготовлена обєднанням "ЗАХИСТ ПРАВА".
Автор: наташа2011-03-28 10:43:01
Скажіть будь-ласка чи мають право відмінити пенсію онкохворому? Я з 2009року отримую пенсію по загальному захворюванні. Пенсію надае Черкаська онкологічна МСЕК. У мене після лучевоЇ терапіЇ дуже багато хвороб. Цього року мені сказали, якщо не буде рецедиву по основному захворюванні то з 2012 року я пенсії отримувати не буду. Зараз у мене 3 група незважаючи на те, що мені дуже тяжко ходити, сидіти.
Комісією МСЕК раз на рік або на три роки, як Вам відомо, переглядається стан захворюваності і тому, якщо буде визначено поліпшення стану здоров’я то дійсно мають право на відміну пенсії, як онкохворому. Але якщо окрім онкологічної хвороби загальний стан не дозволяє нормально себе почувати та повноцінно працювати на роботі то призначається 3 загальна група. Яка передбачає більш полегшені умови праці та пенсійне забезпечення встановлене в Україні.
Звісно, у комісіях МСЕК далеко до прозорості, не рідко діяльність нагадує бізнесову організацію із відповідними корупційними схемами.
Тому, якщо Ви впевнені у своїй правоті і не погоджуєтесь із висновками комісії МСЕК, маєте повне право її результати оскаржити у місячний термін до районного, обласного МСЕК або до Міністерства охорони здоров’я України. У крайньому випадку подати позовну заяву до адміністративного суду за місцем проживання.
Автор: Наталія2011-03-29 10:02:11
Я задала Вам конкретне питання: Як постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС ( категорія 3) маю право виходу на пенсію в 51 рік.В даний час мені виповнилось 50 років і я оформляю пенсію відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України в зв"язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров"я (без інвалідності). Чи маю я право на нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, що призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( в зоні гарантованого добровільного відселення я проживала в 1986-1989 роках, зараз проживаю в м.Рівне)? Чи, можливо, я маю я право на якісь інші доплати, передбачені законодавством? Проте конкретної відповіді, на жаль, я від Вас не отримала.
Якщо Вас не влаштовує наша відповідь то радимо звернутись із відповідною заявою за роз'ясненням до Пенсійного відділу за місцем проживання.
Автор: Тетяна2011-03-29 16:38:52
Добрий день! Прошу проконсультувати з наступного питання: була приватизована квартира в рівних долях на трьох осіб (загальна площа - 29 кв.м.),чи можливо зараз до приватизувати ще одну квартиру не звертаючись до суду та яким чином? Оскільки у відділі приватизації відмовили спираючись на те, що не має відповідного механізму використання житлових чеків. А також чи може приватизувати особа житло, якщо в приватизації приймала участь, але своє житло подарувала?
Квартиру зможе приватизувати лише той член сім'ї, який не використав житлового чека, через суд маловірно що щось вийде.
Наш юрист чи адвокат надасть Вам якісні юридичні послуги. Адже чим якісніші юридичні послуги, будь-то адвокат чи юрист, тим менше часу втрачається і не виникає проблем в майбутньому.


Відповідь надали юристи, адвокати об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів….
Автор: Юлія2011-03-29 23:21:59
Добрий вечір, я працюю в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей психологом майже 3 місяці. Так як я ще студентка, я і навчаюся і працюю ( 2 дні в будні, 2 дні на вихідні), так ми домовилися з директором, але мені було передано наказ від нього, що я повинна вийти на роботу в середу. В середу я не можу в мене пари, кінець семестру дуже важливо. І він передав через інших, що мене звільнено. Мене хочуть звільнити з роботи через те, що я не вийшла в той день коли я не працюю. Що мені робити? Я сама розумію, що він просто так не має права мене звільнити, але я не знаю, що йому казати.
Перед початком кожного місяця повинен складатися графік чергування, який затверджується посадовою особою, у трудовому договорі та посадові інструкції теж може бути зазначено графік роботи. Усі спірні питання вирішуються через комісію у трудових спорах, профспілковий комітет та суд.
Автор: Лєна2011-03-30 13:01:39
Колишній чоловік сплочує на дитину 15 років аліменти в сумі 250 гривень. Розмір аліментів не змінюється з 2009 року. При цьому місце прописки чоловіка змінилось, а аліменти надходять з попередньої адреси проживання. На скільки правомірною є сплата аліментів у фіксованому розмірі 250 гривень, якщо у рішенні суду вказано "сплата аліментів у розмірі 25% від доходу платника".
Ви маєте право через суд змінити розмір аліментів, це Ваще законне право.
Автор: Світлана2011-03-30 14:53:44
Здравствуйте. Я прошу дать ответ на мой вопрос.... У отца в тродовой книжке стоит не правильная запись, из-за чего теперь он не может оформить льготную пенсию.... Организация, в которой он работал поставила запись о том, что ему присвоен разряд монтажника ж/б конструкций, а должны были записать "переведен на должность...." Теперь эта организация не дает льготную справку, о том, что он там проработал на такой должности столько-то лет. Родители хотят подавать исковое заявление в суд, но не знают как правильно его оформить. Одно заявление вернулось с ответом, что оно не правильно составлено. Подскажите, пожалуйста, может есть образец такого заявления. Заранее благодарю. Очень нужен ответ по этому вопросу.
Спочатку зверніться із відповідною заявою до організації де працював Ваш батько щоб отримати письмову відповідь (відмову у виправленні помилки), звернутись до комісії у трудових спорах та профспілкового комітету (за наявності), а тоді уже лише можливо оформляти позовну заяву до суду. Зразок під кожну життєву ситуацію Ви не знайдете, радимо звернутись за допомогою до юриста.
Сторінки:  << Попередня 785 ...16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Наступна>>