“ЗАХИСТ ПРАВА”

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Юридичні консультації по телефону

Платна консультація за телефонами
та інші юридичні послуги:
(044) 221-55-41
(067) 917-85-56
(099) 436-21-72

Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти некоректні запитання. Залишити питання на сайті "Захист Права" можливо лише, порадивши дану сторінку в соціальній мережі. Гарантуємо відповідь на протязі 3-х діб для платних запитань.
Свої запитання Ви можете залишити тут:
Ваше ім’я:            
Регіон:                   
Номер телефону: (для адміністрації сайту)
E-mail: (відповідь прийде на цей e-mail)
Запитання:
Для активації кнопки "Відправити" потрібно порадити дану сторінку в соціальній мережі.
Захист від роботів:
Захист від спаму
    

Мітки: Інтелектуальна власність | Адміністративні правопорушення | Виконавче провадження | Господарські правовідносини | Житлове право | Захист прав споживачів | Земельні питання | Кримінальні правопорушення | Міжнародне право | Мати-одиночка | Пенсія. Пільги передбачені законом | Податкове право | Право на спадщину | Сімейні відносини. Аліменти | Трудові відносини | Цивільні правовідносини |
Сторінки:  << Попередня 785 ...13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Наступна>> 
Автор: Олекандр2011-01-20 12:20:33
Я виграв у суді справу про неправільно перерахованну мені пенсию.Суд Деснянкого р-ну м. Киева, виніз ухвалу на мою користь і забовьязав пенсийній фонд перерахувати ії згідно закону. Пенсійний фонд подав аперяцію на рішення суду, алє вона уже рік як не розглядаеться і на мої неодноразаві запити, роблять видверти відписки (вас поперерать ). Порадьте що мені робити в цій сітуації, до кого мені звердатись і кому писати. З повагою Нестеренко.
Дякуємо Вам за запитання. В першу чергу радимо Вам:
- крок - 1 звернутись до Деснянського районного суду м. Києва (на ім’я Голови суду) із заявою (один екземпляр з відміткою залишити в себе, як доказ) про видачу ухвали суду із відміткою про те, що вона набрала законної сили, якщо ж суд видасть її, це означає, що вона не оскаржувалась або було відмовлено Пенсійному фонду України, а Вам просто розказували якісь несинітниці. Якщо ж отримаєте письмову відповідь суду про те, що дана ухвала суду оскаржується в апеляційному порядку то у Вас буде письмове підтвердження про те, що матеріали справи дійсно знаходяться в апеляційному суді;
- крок - 2 звернутись до Голови апеляційного суду (про який буде вказано у відповіді суду першої інстанції) із скаргою про порушення законодавства щодо строків розгляду апеляційної скарги по суті долучивши до скарги письмові докази;
- крок - 3 , якщо ж вищезазначені дії не приведуть до бажаного результату то у відповідності до ч. 2 ст. 83 Закону України “ Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року N 2453-VI (надалі Закон) де зазначено, що підставою для застосування до суддів дисциплінарної відповідальності настає при невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом. А у відповідності до ст. 85 Закону вказуються органи, що мають право на здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів:
1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України;
2) Вища рада юстиції.
Тобто, у ці дві інстанції потрібно буде направляти аналогічні скарги із письмовими доказами, а не голими фактами. Наша порада, щоб скарги складав досвідчений юрист у галузі адміністративного та цивільного законодавства або ж адвокат. Також хочемо Вам запропонувати подати позов ще раз у той же суд, цим Ви можете заощадити не менше 3-х місяців та більш не менше коштів і нервів. Так-як показує практика, такий збій у роботі судів виник із середини 2009 року припав на середину 2010 року, і ті хто подав на прикінці 2010 року уже давно перерахували пенсію і отримують її.
Успіхів Вам …
Автор: Сергей2010-07-30 10:00:22
я працюю в бюджетному підпримстві на посаді економіста на 0,5 ставки, в режимі з 8 до 12 години. Посада економіст колективним договором віднесено до категорій осіб, що мають право на додаткову відпустку в розмірі 7 днів за ненормованість. Підприємство відмовило мені у наданні додаткової відпустки за неномованість посилаючмсь на п. 2 наказу міністерства праці та соціальної політики № 7 про затвердження рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної відпустки за особливий характер праці. Але ж даний наказ є підзаконним нормативно-прапвовим актом. Вважаю, що маю право на дану відпустку відповідно до Закону "Про відпустки", який має вищу юридичну силу. Прошу надати кваліфіковане розяснення
Потрібно зазначити, що у Вами зазначеному наказі йдеться про рекомендації щодо надання цієї додаткової відпустки. Так само є ще декілька листів Міністерства праці та соціальної політики з цього приводу, які говорять про те, що ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Водночас на сьогодні ні у Кодексі законів про праці ні у ЗУ «Про відпустки» такої вимоги не встановлено. Також це питання не врегульовано в інших обов’язкових до виконання нормативно-правових документах. А отже для того, щоб спробувати відстояти своє право на додаткову відпустку, Вам необхідно буде отримати письмову відмову у надані такої відпустки з Вашого підприємства і звернутися за захистом свої прав до суду.
Автор: 2010-05-05 23:31:26
Скажіть, будь ласка, чи маю я право на будинок. Будинок був придбаний свекрухою і свекром у 1967 році. В 1993 році я була приписана, на даний момент в будинку приписані і проживають свекруха, я , чоловік і двоє наших дітей (15 і 20 років. Я хочу подати на розлучення, чи маю я право на частину будинку.
Ви можете претендувати тільки на майно, що нажите спільно з вашим чоловіком, але не його батьками. Це власність батьків чоловіка, тому ви не маєте право на будинок. Місце реєстрації не має значення.
Автор: Ольга2010-09-01 01:10:09
ДОБРОГО ДНЯ.Я вагітна,і маю дитину 2р.працюю,чи маю право на відпустку без збереженя заробітньої плати на 30-40 днів.Або як розуміти ст.179 ч.4.кодексу України про працю.З Нетерпіням чекаю відповіді.На перед дякую!
Ч.4 ст. 179 Кодексу України про працю передбачає, що підприємство має право на надання оплачуваної відпустки по догляду за дитиною більшої тривалості ніж це передбачено законодавством, але оплата здійснюється за кошти підприємства, які воно не може віднести до валових витрат.
Слід звернути увагу на те, що в силу ч.4 ст. 179 КЗпП підприємства мають право надавати жінкам відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості, ніж це передбачено ч.3 (до досягнення дитиною віку трьох років) і частиною шостою (до досягнення дитиною шестирічного віку). Однак формулювання „відпустка.. більшої тривалості” означає можливість лише продовження відпустки, в якій перебуває жінка але не надання такої відпустки після того, як жінка вийшла на роботу після досягнення дитиною трирічного (шестирічного) віку.
Автор: Олександр2010-10-11 19:13:49
Коли я матиму право на пенсію, якщо яв грудні 2005 року був звільнений у запас у зв"язку з реформуванням Збройних Сил України? Зараз мені 42 роки.
Пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей".
Юридична консультація "ЗАХИСТ ПРАВА".
Автор: Анатолій2010-05-05 19:34:56
Подскажите пожалуста как поступить в такой ситуации. Наши дети проучившись в первом классе учебный год на следующий учебный год были поставлены перед фактом о расформировании с целью уменьшения учащихся в классах (стало 22 учащихся)и повышения уровня знаний. В нынешнем учебном году нас ставят перед тем же фактом о расформировании нашего класса и формировании новых классов где количество учащихся будет 32 человека. Правомерны ли действия администрации школы и есть ли нормы количества учащихся в одном классе?
Відповідно до статті 14 Закону України "Про загальну середню освіту" "наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів". Відповідно до стандартів Міносвіти в 1-3 класах наповнюваність не може перевищувати 25 учнів. Отже, збільшення учнів до 32 чоловік є неправомірним і суперечить закону. Ви можете оскаржити такі дії до обласного управління освіти чи до суду. Напонюваність класів залежить від багатьох чинників, у тому числі демографічної ситуації, наявності фінансування оплати вчителів тощо. Для повного зясування ситуації ви можете від імені батьківського комітету класу або від себе особисто дізнатися деталі таких дій в місцевому управлінні освіти вашого органу місцевого самоврядування (міській чи районній раді). Попередньо рекомендуємо ознайомитися зі Статутом вашого навчального закладу та Робочим навчальним планом цього закладу.
Автор: Таня2010-08-07 04:10:09
У якій формі повинен бути позов до суду про встановлення місця проживання дитини разом з батьком після розлучення батьків
Форма заяви не відрізняється від інших. Відповідно до статті 161 Сімейного кодексу:
"При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини." Отже, у заяві необхідно звернути увагу на всі ці обставини.
Автор: АРОН2011-02-11 17:22:10
Дуже цікавить питання з приводу можливості громадянину України при зверненні до суду з позовом про повернення позики на зостосування прицьому облікової ставки НБУ Чи це тільки для юросіб
Дякуємо Вам за запитання.
Відразу ж відповімо, що пеня по подвійні ставці НБУ нараховується у відповідності до ст. 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
А в преамбулі вищезазначеного Закону чітко визначаються сторони: “Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб’єктів переказу грошей через платіжні системи. (Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002)”
Отже, дія цього Закону не може розповсюджуватись на фізичних осіб.
Успіхів Вам. Юридична консультація "ЗАХИСТ ПРАВА".
Автор: светлана2011-03-03 10:16:38
У нас часть дома досталась по наследству она приватизирована, но земля на котором дом и постройки не приватизирована, так как дом жилкоповский на пять квартир из них одна горисполкома из за нее мы не можем приватизировать землю.
В горисполкоме нам объяснили что только в аренду можем взять тогда его тяжело продать, как быть, как можно продать или оформить землю.
Юристи "ЗАХИСТ ПРАВА" дякують за запитання. Перш за все Вам слід звернути увагу на вимоги ст. 376 ЦК України, де чітко зазначено, що:
1. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
3. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
4. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди, якщо інакше не передбачене у договорі відчуження будівлі і споруди.

В п. 21 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року вказано наступне: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішені спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.

Отже, враховуючи усе вищезазначене та вимоги ст. 357 Цивільного Кодексу України, Вам потрібно знайти досвідченого юриста та подавати до суду загальної юрисдикції позовну заяву про встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до частки домоволодіння.
У вищезазначені статті чітко зазначено, що:
1. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
2. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
3. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
4. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
5. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
Юридична консультація онлайн "ЗАХИСТ ПРАВА"
Автор: Лина2011-03-04 22:38:46
Добрый день!
Хотела бы задать Вам вопрос относительно выселения с теперь уже админ здания без предоставления другого жилого помещения.
Мы с матерью с 1986 года живем в общежитии, которое принадлежит квартирно-эксплуатационному отделу (КЕО) г. Черкассы. Это здание министерства обороны. Вселялись мы туда с родителями (отец работал в министерстве обороны, мать была в декретном отпуске), но после их развода мою мать и меня выписали с занимаемой нами комнаты. После меня и маму заселили решением суда на постоянной прописке в ту же комнату общежития, отец уже проживал отдельно.
Прожили мы там 24 года. Моя мать работала в это время 10 лет в гарнизонном детском саду, который принадлежит министерству обороны и была сокращена в связи с ликвидацией детского учреждения. Следующим местом работы стал военторг, который также относится к министерству обороны, в котором она работает по сей день. В 1992г. общежитие КЕО переоборудовали в админ здание иотселили всех жильцов. Нам же с матерью предложили комнату для отселения в другом общежитии, от которой мы отказались, так как она была меньше занимаемой нами. Равноценного жилья нам не предложили, все удобства общежития КЕО ликвидировали и мы остались проживать в админ здании без удобств по сей день.
На днях нам пришел иск в суд на выселение с указанного админ помещения без предоставления другого жилого помещения, аргументируя это нашим отсутствием отношения к министерству обороны (ст. 132 Жилищного кодекса Украинской ССР). Вопрос: могут ли нас действительно выселить на улицу, ведь моя мать работает в министерстве обороны? Компания в которой я работаю действительно не относиться к министерству обороны, хотя в данном общежитии я прожила уже 24 года. Если меня рассматривать не как члена семьи, а самостоятельно, меня могут просто \"выкинуть\"? Есть ли у нас шансы выиграть этот судебный процесс и чем мы можем аргументировать свое желание не остаться на улице.
Заранее спасибо за ответ.
Наші юристи та адвокати у зв’язку із тим, що Ви опинились досить у скрутному становищі зголосились у цей же день надати вичерпну відповідь на запитання.

Перш за все проаналізувавши надану в запитанні інформацію, можемо із впевненістю на 97% Вас заспокоїти, що виселити їм Вас не вдастя. Звісно ж на цей факт впливає ряд деяких важливих чинників, а саме:
1. Яким чином Вас було заселено в займану кімнату (Протоколом правління, наказом, Рішення суду тощо), якщо чинним на той час документом то це називається законно.
2. Чи було видано ордер на жиле приміщення?
3. Реєстрація в даному приміщенні.
4. Правові відношення з балансоутримувачем приміщення (працівник) – ЯКЩО ВСЕ ЦЕ АБО БІЛЬШІСТЬ У ВАС БУЛО ОФОРМЛЕНО, ТО НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ПОЗБАВИТИ ВАС ЖИТЛА, БЕЗ НАДАННЯ ІНШОГО.

Адже право на житло в Україні закріплене і Основним Законом – це ст. 47 Конституції.
Навіть коли підняти ст. 132 Жилищного кодекса Украинской ССР на яку Ви посилаєтесь у своєму запитанні то навіть її ч.ч. 3-5 вказують, що особи, які припинили роботу або по інших підставах, ніж вказані в частині другій цієї статті, а також особи, перераховані в статті 125 цього Кодексу, можуть бути виселені лише з наданням ним іншого житлового приміщення. Що надається громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше житлове приміщення повинне відповідати вимогам, передбаченим частиною другої статті 114 цього Кодексу.
Також, ст. 109 ЖК України вказано, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
В ч. 3 ст. 110 ЖК вказано, що офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, може бути виселено із займаних ними житлових приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення.
Із аналізу ст.ст. 109 і 110 ЖК УРСР вбачається, що ініціатором виселення громадян із жилого приміщення можуть бути тільки власник або балансоутримувач житла. Крім того, із ст.110 ЖК УРСР вбачається, що військовослужбовці і члени їх сімей, які втратили зв’язки з військовою частиною, можуть бути виселені, але не підлягають обов'язковому виселенню із займаного ними житла з наданням їм іншого жилого приміщення.
У відповідності зі ст.58 Житлового Кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, вирішення питань щодо використання нежилих Приміщень, будинків, споруд, що належать до комунальної власності.
Ст. 9 ч. 3 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно із вимогами ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Згідно зі ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Ч. 3 ст. 116 ЖК України також встановлено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення , виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду…».
Не прийміть – це за докору, але наші юристи «ЗАХИСТ ПРАВА» вважають, що питання Вашого житла потрібно було підіймати, ще у далекому 1992 році.
Також, радимо Вам знайти досвідченого фахівця в галузі права по житловим питанням, щоб той до попереднього судового засідання написав заперечення на позовну заяву, в якому аргументовано обгрунтував незаконність даної позовної заяви.
Інформація підготовлена юристами «ЗАХИСТ ПРАВА», успіхів…
Сторінки:  << Попередня 785 ...13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Наступна>>