“ЗАХИСТ ПРАВА”

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Рукотвори - скарбниця майстрів Rambler

Питання по темі: Житлове право

Платна консультація за телефонами
та інші юридичні послуги:
(044) 221-55-41
(067) 917-85-56
(099) 436-21-72

Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти некоректні запитання. Залишити питання на сайті "Захист Права" можливо лише, порадивши дану сторінку в соціальній мережі. Гарантуємо відповідь на протязі 3-х діб для платних запитань.
Свої запитання Ви можете залишити тут:
Мітки: Інтелектуальна власність | Адміністративні правопорушення | Виконавче провадження | Господарські правовідносини | Житлове право | Захист прав споживачів | Земельні питання | Кримінальні правопорушення | Міжнародне право | Мати-одиночка | Пенсія. Пільги передбачені законом | Податкове право | Право на спадщину | Сімейні відносини. Аліменти | Трудові відносини | Цивільні правовідносини |
Сторінки:  << Попередня 18 ...12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 
Автор: Вадим2010-06-03 18:20:50
Какие документы необходимы для оформления договора купли-продажи недвижимости?
Перелік документів для оформлення купівлі-продажу нерухомості:
* Паспорти сторін;
* Ідентифікаційні коди сторін;
* Документи, які підтверджують право власності продавця на квартиру або будинок (договір купівлі-продажу, дарування, міни тощо);
* Якщо документ про право власності свідчить про те, що одним із власників нерухомості є неповнолітній або недієздатний, то необхідно також дозвіл органу опіки та піклування;
* Якщо квартира або будинок придбані в спільному шлюбі, то необхідно також письмову згоду дружини (чоловіка) на відчуження цієї квартири.
* Довідка з нотаріальної контори про відсутність заборони на відчуження даного об'єкту нерухомості (виходить при оформленні договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі);
* Довідка-характеристика БТІ на відчужувану нерухомість
* Форма № 3 з ЖЕКу про відсутність заборгованості за квартиру і про прописаних у квартирі (дійсна протягом тижня)
Автор: Анна2010-07-05 20:51:26
Доброго дня! Рік тому мені був подарований дідусем будинок. Всі папери завірені нотаріально. Зараз дідусь хоче скасувати договір дарування та передарувати будинок моїй мамі. Підкажіть будь-ласка чи можна це вчинить, якщо я не згодна?
Випадки скасування договору дарування дуже обмежені Цивільним кодексом. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
Автор: Лина2011-03-04 22:38:46
Добрый день!
Хотела бы задать Вам вопрос относительно выселения с теперь уже админ здания без предоставления другого жилого помещения.
Мы с матерью с 1986 года живем в общежитии, которое принадлежит квартирно-эксплуатационному отделу (КЕО) г. Черкассы. Это здание министерства обороны. Вселялись мы туда с родителями (отец работал в министерстве обороны, мать была в декретном отпуске), но после их развода мою мать и меня выписали с занимаемой нами комнаты. После меня и маму заселили решением суда на постоянной прописке в ту же комнату общежития, отец уже проживал отдельно.
Прожили мы там 24 года. Моя мать работала в это время 10 лет в гарнизонном детском саду, который принадлежит министерству обороны и была сокращена в связи с ликвидацией детского учреждения. Следующим местом работы стал военторг, который также относится к министерству обороны, в котором она работает по сей день. В 1992г. общежитие КЕО переоборудовали в админ здание иотселили всех жильцов. Нам же с матерью предложили комнату для отселения в другом общежитии, от которой мы отказались, так как она была меньше занимаемой нами. Равноценного жилья нам не предложили, все удобства общежития КЕО ликвидировали и мы остались проживать в админ здании без удобств по сей день.
На днях нам пришел иск в суд на выселение с указанного админ помещения без предоставления другого жилого помещения, аргументируя это нашим отсутствием отношения к министерству обороны (ст. 132 Жилищного кодекса Украинской ССР). Вопрос: могут ли нас действительно выселить на улицу, ведь моя мать работает в министерстве обороны? Компания в которой я работаю действительно не относиться к министерству обороны, хотя в данном общежитии я прожила уже 24 года. Если меня рассматривать не как члена семьи, а самостоятельно, меня могут просто \"выкинуть\"? Есть ли у нас шансы выиграть этот судебный процесс и чем мы можем аргументировать свое желание не остаться на улице.
Заранее спасибо за ответ.
Наші юристи та адвокати у зв’язку із тим, що Ви опинились досить у скрутному становищі зголосились у цей же день надати вичерпну відповідь на запитання.

Перш за все проаналізувавши надану в запитанні інформацію, можемо із впевненістю на 97% Вас заспокоїти, що виселити їм Вас не вдастя. Звісно ж на цей факт впливає ряд деяких важливих чинників, а саме:
1. Яким чином Вас було заселено в займану кімнату (Протоколом правління, наказом, Рішення суду тощо), якщо чинним на той час документом то це називається законно.
2. Чи було видано ордер на жиле приміщення?
3. Реєстрація в даному приміщенні.
4. Правові відношення з балансоутримувачем приміщення (працівник) – ЯКЩО ВСЕ ЦЕ АБО БІЛЬШІСТЬ У ВАС БУЛО ОФОРМЛЕНО, ТО НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ПОЗБАВИТИ ВАС ЖИТЛА, БЕЗ НАДАННЯ ІНШОГО.

Адже право на житло в Україні закріплене і Основним Законом – це ст. 47 Конституції.
Навіть коли підняти ст. 132 Жилищного кодекса Украинской ССР на яку Ви посилаєтесь у своєму запитанні то навіть її ч.ч. 3-5 вказують, що особи, які припинили роботу або по інших підставах, ніж вказані в частині другій цієї статті, а також особи, перераховані в статті 125 цього Кодексу, можуть бути виселені лише з наданням ним іншого житлового приміщення. Що надається громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше житлове приміщення повинне відповідати вимогам, передбаченим частиною другої статті 114 цього Кодексу.
Також, ст. 109 ЖК України вказано, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
В ч. 3 ст. 110 ЖК вказано, що офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, може бути виселено із займаних ними житлових приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення.
Із аналізу ст.ст. 109 і 110 ЖК УРСР вбачається, що ініціатором виселення громадян із жилого приміщення можуть бути тільки власник або балансоутримувач житла. Крім того, із ст.110 ЖК УРСР вбачається, що військовослужбовці і члени їх сімей, які втратили зв’язки з військовою частиною, можуть бути виселені, але не підлягають обов'язковому виселенню із займаного ними житла з наданням їм іншого жилого приміщення.
У відповідності зі ст.58 Житлового Кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, вирішення питань щодо використання нежилих Приміщень, будинків, споруд, що належать до комунальної власності.
Ст. 9 ч. 3 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно із вимогами ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Згідно зі ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Ч. 3 ст. 116 ЖК України також встановлено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення , виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду…».
Не прийміть – це за докору, але наші юристи «ЗАХИСТ ПРАВА» вважають, що питання Вашого житла потрібно було підіймати, ще у далекому 1992 році.
Також, радимо Вам знайти досвідченого фахівця в галузі права по житловим питанням, щоб той до попереднього судового засідання написав заперечення на позовну заяву, в якому аргументовано обгрунтував незаконність даної позовної заяви.
Інформація підготовлена юристами «ЗАХИСТ ПРАВА», успіхів…
Автор: Люда2011-03-25 17:23:07
Підкажіть будь ласка! Мій свекор хоче подарувати своїй дочці квартиру власником якої він є. Але в цій квартирі прописані також його дружина та донька мого чоловіка від першого шлюбу 20 років. Донька там не проживає уже 8 років. Як правильно зробити договір дарування.
Людмило дякуємо за запитання.
Договір дарування прямо передбачено Главою 55 визначено Цивільного Кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року (надалі – ЦК України), де чітко визначено усі положення, що стосуються дарування.
Статтею 717 ЦК України визначено, що таке договір дарування, де зазначено:
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Предмет договору дарування визначений ст. 718 ЦК України, де дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Форма договору дарування визначена ст. 719 ЦК України, де договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Сторони у договорі дарування, передбачені ст. 720 ЦК України, де зазначено, що сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.
Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.
Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.
4. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.
Обов’язки дарувальника передбачені ст. 721 ЦК України, де зазначено, що якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов’язаний повідомити про них обдаровуваного.
Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.
Прийняття дарунка передбачена ст. 722 ЦК України, де зазначено, що право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. 2. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.
3. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.
4. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Відповідь надана фахівцями в галузі права об’єднання «ЗАХИСТ ПРАВА».
Автор: Андраш2011-03-28 01:32:21
Вітаю вас. Прошу поясніть мені в такій ситуації у мене із рідним братом приватизована квартира на двох у мене 2/3 і у брата 1/3 ми обоє прописані в цій квартирі, брат має борг за непогашений кредит в банкові на суму 2400гр. всі терміни по погашені боргу пройшли й справу банк передає в суд. Скажіть чи може суд чи банк накласти арешт на його частину(1/3) в квартирі і присудити на користь банку якусь певну частину із його 1/3. І друге якщо ми в найближчий час захочемо продати нашу квартиру то цей борг брата, якщо буде переданий в суд чи може завадити нам у продажі квартири. Брат ніде непрацює і практично крім дешевого моб. телефону нічого немає, а сам живе лише на мізерні кошти своєї дівчини. Дуже дякую за відповідь.
Дякуємо за запитання. Скажімо так, є невелика вірогідність накладення арешту та заборони відчуження на частку Вашого брата, за умови, якщо до моменту подачі буде подано заяву про забезпечення позову в порядку ст. ст. 151-153 Цивільного процесуального Кодексу України (надалі - ЦПК України), де чітко прописані підстави для забезпечення позову:
1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
4. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб’єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.
5. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Види забезпечення позову прописані ст. 152 ЦПК України, де зазначається, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
2. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.
5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Статтею 153 ЦПК України, регулюється порядок розгляду заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову.
1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
2. Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.
3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
4. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.
5. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
7. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.
8. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
9. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.
10. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
11. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
12. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову, регулюється ст. 154 ЦПК України.
1. Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, встановлені частиною другою статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача потрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті.
2. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві.
3. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
5. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
6. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
7. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини п’ятої статті 151 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі. Або є інший варіант накладення арешту, який можливий лише після винесення рішення суду та передачі виконавчого документа до відділу Державної виконавчої служби за територіальністю місцезнаходження боржника. І лише після відкриття виконавчого провадження та надання строку на добровільне виконання рішення суду державний виконавець у порядку ст. 57 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) № 2677-VI від 4 листопада 2010 року, де вказується, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження можливе лише, як записано вище лише у двох випадках, але як показує практика 2 400 грн. це дуже мізерні кошти для накладення арешту на нерухоме майно.
Відповідь надана фахівцями в галузі права об’єднання «ЗАХИСТ ПРАВА». Успіхів Вам. За практичною допомогою звертайтесь за телефонами вказаними на нашому сайті.
Автор: Тетяна2011-03-29 16:38:52
Добрий день! Прошу проконсультувати з наступного питання: була приватизована квартира в рівних долях на трьох осіб (загальна площа - 29 кв.м.),чи можливо зараз до приватизувати ще одну квартиру не звертаючись до суду та яким чином? Оскільки у відділі приватизації відмовили спираючись на те, що не має відповідного механізму використання житлових чеків. А також чи може приватизувати особа житло, якщо в приватизації приймала участь, але своє житло подарувала?
Квартиру зможе приватизувати лише той член сім'ї, який не використав житлового чека, через суд маловірно що щось вийде.
Наш юрист чи адвокат надасть Вам якісні юридичні послуги. Адже чим якісніші юридичні послуги, будь-то адвокат чи юрист, тим менше часу втрачається і не виникає проблем в майбутньому.


Відповідь надали юристи, адвокати об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів….
Автор: natali2011-04-06 14:26:25
Добрий день. Я проживаю з сім'єю в гуртожитку 5 років, прописки в даному гуртожитку не має.Квитанції на оплату комунальних послуг на моє ім”я. Гуртожиток належить підприємству. Мене цікавить законодавство, яке регулює відносини між власником гуртожитку та його мешканцями. Чи можу приватизувати житлову площу? Які органи розглядають спори, пов'язані із порушенням прав мешканців гуртожитку? Дякую.
Стосовно житлового законодавства, яке стосується мешканців гуртожитків. Ви можете його переглянути на сторінці Житлове законодавство України.
Зокрема Вас стосуються такі документи:
- Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"
- Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян
- Типове положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту
Наш юрист чи адвокат надасть Вам якісні юридичні послуги. Адже чим якісніші юридичні послуги, будь-то адвокат чи юрист, тим менше часу втрачається і не виникає проблем в майбутньому.


Відповідь надали юристи, адвокати об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів….
Автор: Ольга2011-04-07 16:59:33
В якому порядку може бути стягнута заборгованість за проживання в гуртожитку? Згідно яких статей і закону?
Заборгованість за проживання в гуртожитку може бути стягнута у судовому порядку зокрема за:
- п.3 ст. 96 Цивільного процесуального Кодексу України,
- ст.ст. 4,6,8 закону України "Про ціни і ціноутворення",
- постановою КМУ від 25 грудня 1996 р. N 1548,
- та тарифів встановлених обласною(міською) державною адміністрацією.
Норми проживання в гуртожитках регулюються постановою Ради Міністрів УРСР від 03.05.1986р. №208 "Про затвердження Примірного положення про гуртожитки"

Наш юрист чи адвокат надасть Вам якісні юридичні послуги. Адже чим якісніші юридичні послуги, будь-то адвокат чи юрист, тим менше часу втрачається і не виникає проблем в майбутньому.


Відповідь надали юристи, адвокати об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів….
Автор: Олександр2011-04-12 11:51:18
Добрий день. Скажить будь ласка чи потрібен дозвіл опекунської ради на продаж квартири, якщо діти народжені після приватизації квартири, в ній тільки приписані, проте не є власниками? Дякую.
Дозвіл опікунської ради на продаж квартири, якщо діти народжені після приватизації квартири НЕ ПОТРІБЕН.
Наш юрист чи адвокат надасть Вам якісні юридичні послуги. Адже чим якісніші юридичні послуги, будь-то адвокат чи юрист, тим менше часу втрачається і не виникає проблем в майбутньому.


Відповідь надали юристи, адвокати об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів….
Автор: Тетяна2011-04-12 21:07:09
Доброго дня. Допоможіть будь-ласка визнати за мною прибудову до житлового будинку, яку здійснив мій син за власні кошти. Ситуація наступна. Після смерті моєї матері нам з братом відійшов будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами в рівних долях по 1/2 частини кожному. Житлова площа будинку становила 55.6 м.кв. Після смерті брата його частка поділилися між дітьми наступним чином - Оксані-1/4,Андрію - 1/8, Володимиру 1/8. Але за ці роки мій син зробив прибудову до будинку в результаті чого площа будинку становить 163.8 м.кв., в т.ч. житлова - 64.7 м.кв. Діти брата в будинку не проживали, оскільки забезпечені власним житлом. Ми добудовували будинок тому, що син одружився, має дружину і дитину. Ми хочемо викупити частини у дітей брата. Питання: 1. Чи можливо визнати за мною право власності на прибудову здійснену моїм сином за власні кошти, а за дітьми брата частини лише від будинку, який перейшов нам у спадок від матері? 2. Якщо так, то якими нормативно-правовими актами керуваться. Як правильно скласти позовну заяву. Буду дуже вдячна за допомогу. З повагою, Тетяна.
Ми звісно ж можемо Вам допомогти у даному питанню, але безкоштовна у нас лише консультація на сайті. За детальною інформацією щодо юридичної допомоги фахівців в галузі права звертайтесь за телефонами:
(067) 917-85-56,(099) 436-21-72 та тих, що вказані на сайті.
Наш юрист чи адвокат надасть Вам якісні юридичні послуги. Адже чим якісніші юридичні послуги, будь-то адвокат чи юрист, тим менше часу втрачається і не виникає проблем в майбутньому.


Відповідь надали юристи, адвокати об’єднання “ЗАХИСТ ПРАВА”. Успіхів….
Сторінки:  << Попередня 18 ...12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1