“ЗАХИСТ ПРАВА”

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Рукотвори - скарбниця майстрів Rambler
Юридичний вісник. Статті та новини

Новий Трудовий кодекс України. Основні зміни, які принесе з собою

A A A
27 листопада 2015р. 20:25
"Захист Права"
Вже дуже давно, майже з 2000-х років йде обговорення того, що необхідно прийняти новий Трудовий кодекс, який замінить чинний Кодекс законів про працю України (КЗпП України), який був прийнятий ще в далекому 1971 році, а набув чинності в 1972 році. Слід сказати, що КЗпП України не відображає у повній мірі економічні реалії та реалії правового регулювання трудових відносин, а формування ринку праці зовсім не вписується в парадигму КЗпП України.
І от в кінці кінців, народні депутати України нарешті взялися за дане питання, і 5 листопада прийняли в першому читанні за основу проект Трудового кодексу України (законопроект № 1658). 
 
Сам Трудовий кодекс, в цілому, складається з дев’яти частин, а точніше кажучи дев’яти книг, а це 398 статей. Виходячи з Прикінцевих та перехідних положень, Трудовий кодекс, якщо буде прийнятий в другому читанні, то набере чинності вже з 1 січня 2016 року.
Необхідно відзначити, що ухвалення даного законопроекту (в першому читанні) викликало в суспільстві не аби які дискусії, щодо деяких змін, які пропонуються в цьому проекті Кодексу. 
 
Які новації очікують працездатне населення у новому Трудовому кодексі
Ми б поділили їх на два види: позитивні і негативні.
До позитивних віднесли б такі новації:
- пропонується ввести обов’язковість укладання  письмових договорів абсолютно з усіма працівниками. А на противагу цьому з трудових відносин взагалі виключається поняття трудового контракту. На переконання законотворців, такі зміни дозволять захистити права працівників і покладуть край заробітним платам в конвертах. Хоча, не зовсім зрозуміло, чому контракти виявилися тією основною проблемою, яка породжувала зарплатню в конвертах, чим аргументують це автори проекту не зрозуміло;
- розмір вихідної допомоги при скороченні буде залежати від тривалості роботи працівника у цього роботодавця. Якщо термін роботи становить до 5 років, розмір вихідної допомоги дорівнює місячній заробітній платі, якщо термін роботи до 10 років - 2-місячній зарплаті, а якщо перевищує 10 років - 3-місячній зарплаті;
- нові види режиму робочого часу, а саме такі, як: поділ робочого дня на частини, самостійне планування працівниками свого робочого часу, гнучкий графік роботи тощо.
- вводиться нове дисциплінарне стягнення у вигляді "попередження". Нагадаємо, що зараз таких видів дисциплінарних стягнень два: догана та звільнення;
- строк позовної давності по трудових спорах був продовжений з 3-х місяців до 1-го року;
- збільшення тривалості щорічної основної оплачуваної відпустки з 24-х до 28-ми календарних днів; оплата понаднормових робіт у потрійному розмірі.
 
До негативних віднесли б такі новації:
- роль профспілок, згідно з проектом нового Кодексу знижується. І тепер, наприклад, в деяких випадках роботодавець лише повідомлятиме профспілку про свої рішення, а не буде зобов’язаних отримувати від неї дозвіл. На наш погляд, це безумовно може негативно відобразитися на реалізації і захисту прав працівників;
- можливість роботодавцю збирати інформацію про минулу роботу працівника, хоч, як і передбачено законопроектом, це буде робитися за згодою самого працівника; 
 - надається право роботодавцю звільнити за своєю ініціативою одиноку матір в тому випадку, якщо вона не виконує або неналежним чином виконує свої трудові обов'язки. Сюди включаються випадки систематичного невиконання трудових обов'язків, прогул, поява на роботі в робочий час у нетверезому стані тощо. 
На перший погляд, саме в у цій нормі не має нічого поганого, адже цілком логічно, що навіть якщо це одинока матір, вона все одно повинна виконувати свої трудові обов’язки належним чином. Але, звісно, хочеться сподіватися, що роботодавці не будуть даною нормою зловживати і знаходити «надумані» підстави для звільнення даної категорії громадян;
- застосування технічних засобів для контролю за виконанням працівниками своїх трудових обов'язків. Застосування таких технічних засобів (відео і аудіо спостереження, засобів GPS відстеження) дозволено за умови повідомлення про це працівників. 
І тут знову ж таки, виникає питання, як контролювати те, аби роботодавці не порушували особистий простір і право на особисте життя працівників.
 
Важливою нормою є нововведення, яке полягає у тому, що в Кодексі будуть чітко визначені підстави, за яких можуть укладатися строкові трудові договори. Таких підстав, у законопроекті визначено 12 (стаття 60 законопроекту), а саме: 
- коли є необхідність заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада); 
- коли потрібно здійснити заміщення вакантної посади, якщо за звільненим з цієї посади працівником зберігається право повернення на дану роботу;
 - коли потрібно виконати певну роботу, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;
- у випадку якщо працівник запрошується на роботу пов’язану з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем; 
- коли є необхідність виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей; - у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 
- якщо призначення (обрання) на посаду відповідно до закону здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк (з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками); 
- з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 
- з керівником юридичної особи;
- для виконання громадських робіт за направленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів;
- в тих випадках, коли встановлення строкових трудових відносин чітко передбачено законом; 
-  за бажанням працівника.
 
Також, вводяться деякі норми, які визначають процедуру припинення чи призупинення трудових відносин. Наприклад, припинення трудових відносин на вимогу батьків, у зв'язку з непередбаченими обставинами.
 
Безумовно, необхідно пам’ятати, що це ті зміни, які наявні в проекті, що прийнятий лише в першому читанні. Тобто є велика імовірність того, що вже до другого читання, текст проект Трудового кодексу України ще зміниться. Тут слід додати, що термін підготовки до другого читання був скорочений народними депутатами до 3-х тижнів, а тому вже скоро ми зможемо дізнатися про можливі нові зміни.
 
Але, виходячи навіть з тих змін, які запропоновані в даному проекті, виникає не мало питань. Адже в деяких випадках зміни, як на нашу думку взагалі недоцільні, в деяких – можливо і виправдані, але є питання в практичній реалізації цих нововведень.
Тому, на даний момент залишається лише сподіватися, що до другого читання, проект набуде того вигляду, який задовольнить всіх – як працівників, так і роботодавців.
 
Схоже по темі:
 

 

Ключові слова: Новий Трудовий кодекс України, особливості, недоліки і нововведення