“ЗАХИСТ ПРАВА”

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Рукотвори - скарбниця майстрів Rambler
Юридичний вісник. Статті та новини

Застава у кримінальному провадженні

A A A
11 травня 2015р. 19:48
Адвокат
Останнім часом досить часто по телебаченню можна почути про те, що особу, яку затримали за підозрою у вчиненні злочину вже через деякий час відпускають під заставу. Більшість громадян, цей факт обурює, а де хто ставиться до цього, як до нормальної практики європейських країн. Але у всякому разі, для того, щоб менше виникало запитань, потрібно розглянути більш детально, що ж таке застава у кримінальному провадженні та які вона має особливості.
 
Поняття застави у кримінальному провадженні
Застава відноситься до одного із п’яти видів запобіжного заходу в кримінальному провадженні. Застава направлена на те, що заставодавець чи підозрюваний (обвинувачений) беруть на себе зобов’язання, яке гарантується внесеною визначеною судом грошової суми застави, яка фактично має стати стримуючим фактром щодо дотримання і виконання обов’язків перед судом та слідчими органами.
Грошова застава закріплена п. 3 ч. 1 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а тому будь яких спекуляцій, що застава є незаконною, тощо, просто бути не може.  Але слід наголосити, що застава не може бути застосована до особи, яка підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114¹, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України (ч. 5 ст. 176 КПК України). 

Тобто, за злочини, які посягають на основи національної безпеки України, втягнення у вчинення терористичного акту або публічних закликів до їх скоєння, сприянню терористичному акту або його фінансуванню, створення териростичної групи або здійснення терористичного акту, за створення не законних воєнізованих формувань, напад на об’єкт (ти) на яких є предмети, які можуть створити підвищену небезпеку для оточення.  
 
Рахунок, на який вноситься застава
Застава полягає у  внесенні коштів у грошовій одиниці України (гривнях) на спеціальний рахунок суду який обирав запобіжний захід, відкритий в територіальному органі Казначейства.
Метою, якої є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. (ст. 182 КПК України).  Але слід розуміти, що застава не означає, що особа у такий спосіб «відкупилася» від покарання і вона вже вважається не винуватою чи позбулася статусу підозрюваною чи обвинуваченою. У законодавстві немає норми, за якою б особа внісши, наприклад, дуже велику суму коштів була в подальшому звільнена від покарання. 
Кошти, в разі застосування застави, згідно п. 2 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у (далі – Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, вносяться на спеціальний депозитний рахунок суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий в органах Казначейства, на підставі платіжного доручення або іншого платіжного документа із обов’язковою відміткою фінансової установи.
 
Хто вносить заставу?
Застава може бути внесена як підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою, яка діє від його імені, так і іншою особою, фізичною чи юридичною, яку ще називають заставодавцем (п.3 Порядку). Тобто, заставу за конкретну особу може внести особа, яка зовсім ніяк не пов’язана з підозрюваним чи обвинуваченим, в плані родинних зв’язків тощо.
 
Розміри застави 
Відповідно до п. 4 Порядку, розмір застави визначається і вказується в ухвалі слідчого судді чи суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави. Щодо встановлених, граничних розмірів застави, то тут слід брати до уваги ч. 5 ст. 182 КПК України, де зазначено, що застава визначається у наступних межах щодо особи:
1)  підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати (від 1218 грн. до 24 360 грн.);
2) підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (від 24 360 грн. до 97 440 грн.);
3) підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати (від 97 440 грн. до 365 400 грн.).
4)  застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати, якщо буде встановлено, що застава у вище зазначених розмірах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов’язків.

Але, хочемо наголосити, що наші спеціалісти в галузі права не зовсім згодні із вищезазначеними розмірами застави, оскільки на практиці їх застосовують, як до дрібного крадія так і до олігарха, яки теж є крадієм і не тільки, але уже у галактичних розмірах. Хоча на практиці деякі судді і призначають заставу у три мільйона гривень, але вона все рівно є мізерною, оскільки може складати лише соту частину вартості майна затриманої особи.
Тобто, у суспільстві складається враження (яке у свій час було підкріплено у виступі колишнього президента про «шлеперів»), щоб уникнути відповідальності, потрібно украсти стільки, щоб вистачило відкупитися від усіх і ще залишилось.  
 
Строк внесення застави 
Важливим процедурним моментом є терміни внесення застави.
Не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу (винесення ухвали суду) у вигляді застави, підозрюваний чи обвинувачений, який не тримається під вартою, зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду (ч. 6 ст. 182 КПК України). Хоча в цій же частині зазначено, що кошти можуть бути внесені і пізніше, якщо на момент їх внесення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Також, застава може бути внесена після того, як слідчий суддя, суд постановив  ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим обов’язків. Важливо, що судді (суд) зобов’язаний це зробити, за виключенням деяких злочинів (із застосуванням насильства або погрозою його застосування, загибель людини) або якщо стосовно особи у даному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
 
Підстави повернення або не повернення застави
Застава, відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, тобто не повертається особі або заставодавцеві в разі не виконання обов’язків підозрюваним чи обвинуваченим, а також, якщо підозрюваний чи обвинувачений:
- будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки;
- порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки.
 
Виходячи із вище викладеного, зрозуміло, що якщо застава не була звернена в дохід держави,  то вона повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Також, слід сказати, що застава може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Хоча потрібно пам’ятати, що застава, яка була внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ч. 11 ст. 182 КПК України).

 
 
Тобто, як показує практика, якщо обвинувачений дотримується покладених на нього обов’язків, які гарантуються заставою, то особа, 
яка внесла суму застави у 99% не дає згоду на відшкодування такої майнової та моральної шкоди потерпілій стороні. 
А це, як вважає більшість адвокатів та юристів є не правильним по відношенню до потерпілої сторони, оскільки остання уже втратила, а гарантія, що отримає гарантоване Державою відшкодування не має.
 
Отже, говорячи про заставу, як один із видів запобіжного заходу у кримінальному провадженні, головне слід розуміти – це те, що застава є необхідною річчю, яка повинна бути закріплена на законодавчому рівні. Звісно, нам потрібно вдосконалити чинне законодавство, яке регулює особливості застосування цього виду запобіжного заходу, але ж ніякому разі від нього відмовлятися не потрібно. Адже це дійсно хороша альтернатива для особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, яка дозволяє їй бути на волі, разом з тим виконувати покладені на неї обов’язки, необхідні для кримінального провадження.
 
Аналізуючи дані Єдиного державного реєстру судових рішень, стає зрозуміло, що цей вид запобіжного заходу застосовується 
досить часто, і дає змогу особам, які хворіють, доглядають за тяжко хворими родичами, тощо,  бути на волі в період проведення щодо них слідчих дій в кримінальному провадженні.
 
Але, є і інша сторона медалі, ті особи, які мають намір виїхати за межі України для уникнення від кримінальної відповідальності, ніякий розмір застави не зупинить їх. 
 
 
Тому на кінець хочемо зазначити, якщо ви є стороною у кримінальному процесі (підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим (лою) стороною) або родич чи знайомий, радимо за правовою допомогою негайно звернутись до наших адвокатів по кримінальному праву.

Схожі статті та практика:

 

 

Ключові слова: Застава запобіжний захід в кримінальному процесі, розміри та строки внесення застави, кримінальний адвокат, адвокат по кримінальному праву