“ЗАХИСТ ПРАВА”

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Рукотвори - скарбниця майстрів Rambler
Юридичний вісник. Статті та новини

Позика коштів, що потрібно знати

A A A
18 лютого 2015р. 12:34
юрист "Захист Права"
Кожен з нас потрапляв у ситуацію, коли близькі або просто знайомі люди просять у борг гроші. І звісно, відмовити, мало хто може. Але в цей момент ми не думаємо про наслідки, про те, що можливо потім, нам буде не просто повернути свої кошти. Тому краще знати, яким чином себе поводити коли позичаєте або вже позичили кошти.
 
Боржник не повертає борг, що робити?
Якщо вже так трапилося, що ви позичили кошти, а через встановлений строк, наприклад в розписці, особа відмовляється повернути їх, радимо діяти наступним чином. Для початку спробуйте врегулювати все у досудовому порядку. Для цього напишіть і відправте вимогу боржнику про повернення коштів. Ви на це маєте право, відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), де чітко визначено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), яку позичав у нього, відповідно до договору і у встановлений строк. Якщо ж строку у договорі (розписці) не вказано, то згідно абзацу другого ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це. Тобто, ви прямо в цій розписці вказуєте, всю ціль своєї вимоги, спираючись на раніше укладений договір і обов’язково вказуйте вище наведені норми та строк у 30 днів.
Якщо ваша вимога не буде виконана, то ви можете звертатися до суду, з відповідною позовною заявою. Хоча, наголошуємо, що в цивільному процесі не має такого поняття, як досудове врегулювання спору, і ви зовсім не зобов’язані писати будь які вимоги, а можете відразу звертатися до суду. Просто цілком очевидно, що спробувати вирішити спір без суду, буде для вас змогою уникнути судової «тяганини».
 
Боржник юридично не має коштів ані майна, як діяти?
Також, досить часто виявляється, що боржник немає коштів, а все майно переписав на рідних чи близьких. В такому разі буде набагато складніше повернути кошти, але це цілком реально. Є два варіанти:
По-перше, можна звернутися до суду про визнання договорів, правочинів передачі мана недійсними, на підставі ст. 234 ЦК України, де в ч.1 зазначено: фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Тобто вам треба просити суд визнати правочини передачі майна фіктивними. Адже це робилося для того, щоб не повертати кошти. 
По-друге, можна звернутися до міліції, подавши заяву про шахрайство. Слід сказати, що сьогодні часто трапляються випадки, коли по факту не повернення коштів, які були передані по договору позики, відкривається кримінальне провадження за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України – шахрайство. Взагалі, шахрайство має два види: обман та зловживання довірою. От саме шахрайство у вигляді зловживання довірою і є поширеною ситуацією при не поверненні боргу за договором позики. Тому, якщо ви бачите, що позичивши кошти особі, вона їх не збирається повертати, а ще й говорить, що ви не маєте права нічого вимагати, і ви розумієте, що просто довірились особі, яка використала вас, то в такому разі звертайтесь до міліції із відповідною заявою. Це, до речі, навіть без доведення справи до суду, може вплинути на особу-боржника, налякає його, і ви отримаєте свої гроші.
 
Чи є розписка підтверджуючим документом для правоохоронних органів та суду?
Часто можна почути, що розписка не є документом який щось підтверджує, і люди, які позичали кошти під розписку, не поспішають повертати борг. Хочеться в такій ситуації, навести ч. 2 ст.1046 ЦК України, де чітко і зрозуміло вказано, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. 
Звісно, була практика, коли суд без договору позики не брав до уваги розписку, і у позичальника виникали проблеми. Попри те, у 2013 році, Верховний Суд України, розглядаючи справу про стягнення боргу щодо позики, визначив: розписка є документом, який підтверджує укладення договору позики та засвідчує отримання боржником від кредитора грошової суми. Але розписка має мати обов’язкові реквізити, бути написаною власноруч боржником, при свідках, тощо.
 
Реквізити розписки, які є обов’язковими
Щоб розписка мала дійсно юридичну силу, в ній повинно вказуватися наступне:
- прізвище, ім’я, по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання, ідентифікаційний код; 
- прізвище, ім’я, по батькові позикодавця, його паспортні дані та місце проживання;
- сума боргу числом та прописом;
- зобов’язання повернути кошти до конкретної дати;
- підпис свідків;
- дата і місце складання розписки.
Як варіант можливо укласти договір позики та засвідчити його нотаріально, сплативши при цьому державне мито та за нотаріальні послуги.
 
Нотаріальне засвідчення договору позики, обов’язково чи ні?
Щоб договір позики мав юридичну силу і був складений вірно, треба дотримуватися форми даного договору. Так, ч. 1 ст. 1047 ЦК України закріплює наступне: договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Тобто, як відомо, один неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн., то сума 170 грн. і більше є такою, при якій необхідний письмовий договір позики.
Щодо нотаріального посвідчення договору позики, то ЦК України не встановлено, що робити це потрібно обов’язково. Але вам необхідно знати, що можуть виникати ситуації, коли ви уклавши договір позики не можете повернути кошти, так як виявляється, що боржник стоїть на обліку недієздатних і відповідно не може укладати подібні договори. Нотаріус, посвідчуючи даний договір позики, обов’язково перевірить, чи є конкретна особа дієздатною, і таким чином убезпечить вас від втрати своїх грошей. Тому ви можете самі вирішувати, чи завіряти такий договір у нотаріуса чи ні, дивлячись яку суму ви позичаєте.
 
Нарахування штрафних санкцій за не своєчасне виконання зобов’язання 
Ще хочеться вам нагадати, що позика - це зобов’язання, а відповідно за невиконання його в строк, ви маєте право нараховувати штрафні санкції на боржника. Так, ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. А також, можна застосувати і ч. 3 ст. 549 ЦК України, де йде мова про пеню, яка є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тому потрапивши в таку ситуацію, не вагайтеся і вимагайте не тільки повернення суми, яку позичали, а й враховуйте встановлений індекс інфляції, 3 % річних від простроченої суми та пеню.
 

Кредитний договір

 
Отже, щоб вам не потрапити у халепу із позикою коштів, потрібно знати і дотримуватися наступного: 
- краще, все таки, укладати договір позики, а не саму розписку; 
- перевіряйте особу, якій маєте намір позичити кошти (особливо велику суму), щодо того, чи є вона дієздатною, чи має вона майно, зареєстроване на неї;
- обов’язково зазначайте строк повернення коштів у договорі позики або у розписці, що дозволить вам нараховувати штрафні санкції, у разі чого; 
- можете, для ще більшого убезпечення, посвідчувати договір позики у нотаріуса.
 
І на кінець, ніколи не буде зайвим звернутися до адвоката, адже він зможе вас проконсультувати саме по вашій конкретній ситуації та допомогти повернути позичені кошти швидко та в повному розмірі, враховуючи штрафні санкції.
 
Схожі статті та практика:
 
Ключові слова: Розписка, договір позики, стягнення боргу, повернення грошових коштів по розписці аба договору позики, повернення грошей,адвокат Київ